El Loco (@NickyRankorN) header
El Loco (@NickyRankorN) profile picture

Відчайдушно намагаюсь балансувати між альтруїзмом та гедонізмом. Наразі солдат. #ToDareIsToDo

Харків
Joined May 2011
Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)Photo by El Loco (@NickyRankorN)
Час від часу мені здається, що ми - країна-підліток. Молодий, гарячий, нетерпимий, радикальний. Такий, що розмальовує стіни дворів і пише на них гасла, з якими важко сперечатись. У нього горять очі, і він усе робить із пристрастю та повною віддачею. Уже не по-дитячому, але ще й не по-дорослому. І цим він неодмінно дратує всіх навколо. А хто ці “навколо”? Ті самі дорослі, якими він колись мріяв стати. Але тепер уже не певен, що хоче бути схожим на них. Бо вони сірі - як колір їхніх піджаків. Сірі їхні очі, сірі їхні кабінети, сіре їхнє життя, сповнене правил, сенс яких важко пояснити. Дурні ті правила? Можливо, не завжди. Але найбільше його дивує інше: навіщо вони існують, якщо за ними не видно справедливості? І от коли підліток виходить на арену - не з балончиком фарби, а з власними ідеалами - йому знову пояснюють правила. Не кричати. Не висовуватись. Не нагадувати. Не виносити “зайвого” на публіку. Бо є порядок. Є регламент. Є формальність. І він дивиться на це широко відкритими очима. Бо для нього ідеали - це не зайве. Це і є зміст. Він не розуміє, як можна вимірювати принципи сантиметром інструкції. Як можна зводити голос до шрифту, дозволеного правилами. Йому кажуть: “Такі вимоги. Для всіх однакові”. А він думає: однакові - це ще не означає справедливі. Та і не однакові зрештою. Можливо, дорослий світ боїться не порушення правил. Він боїться щирості. Бо щирість незручна. Вона не вкладається в протоколи і не погоджується на тишу, коли всередині гримить. Підліток ще не навчився бути зручним. І, можливо, саме тому він такий живий. ————— From time to time, it feels to me like we are a teenage country. Young, hot-blooded, impatient, radical teenager. The kind that paints courtyard walls and writes slogans on them - slogans that are hard to argue with. His eyes are burning, and he does everything with passion and complete dedication. No longer childlike, but not quite grown-up either. And that inevitably irritates everyone around him. And who are these “around him”? The very adults he once dreamed of becoming. But now he’s no longer sure he wants to be like them. Because they are gray - like the color of their jackets. Gray are their eyes, gray their offices, gray their lives, filled with rules whose meaning is hard to explain. Are those rules foolish? Maybe not always. But what confuses him most is something else: why do they exist if there’s no sense of justice behind them? And when the teenager steps into the arena - not with a spray can, but with his own ideals - he is once again reminded of the rules. Don’t shout. Don’t stand out. Don’t remind anyone. Don’t bring the “extra” into public view. Because there is order. There are regulations. There is formality. And he looks at it all with wide-open eyes. Because for him, ideals are not “extra.” They are the very substance. He cannot understand how principles can be measured with the ruler of an instruction manual. How a voice can be reduced to a font size permitted by the rules. They tell him: “These are the requirements. The same for everyone.” And he thinks: the same does not mean fair. And in the end, not even truly the same. Perhaps the adult world is not afraid of rules being broken. It is afraid of sincerity. Because sincerity is inconvenient. It doesn’t fit into protocols and refuses to agree to silence when something inside is roaring. The teenager has not yet learned to be convenient. And maybe that is exactly why he is so alive.
10
48
341
21,866
Зібрав в собі усі сили, щоб не послать нахуй.
Котрий день все іде по пизді, буквально все і кожен ніби намагаються заїбать до пострілу в голову, не вистачає тіки прильоту. І вінцем цього блядського цирку є це чергове повідомлення з омерики, де за мене ахуєть як переживають дохуя сердобольні колеги.
6
170
Котрий день все іде по пизді, буквально все і кожен ніби намагаються заїбать до пострілу в голову, не вистачає тіки прильоту. І вінцем цього блядського цирку є це чергове повідомлення з омерики, де за мене ахуєть як переживають дохуя сердобольні колеги.
2
1
26
957
Кагда? Да нікагда нахуй!
3
98
Один з тих днів, коли відкриваючи інсту, бачу своїх колег в Польщі і відчуваю себе лохом.
2
11
943
Господи, наскіки ж київстар уйобіщна контора, просто сил нема, це мені за те, що не молюсь, явно.
6
53
2,513
На першому фото цей котя обнадійливо дивиться у майбутнє, а на другому здивовано дивиться на незакриту банку, де лишилось всього 4к. Лайк-шер-донейт, бо не треба засмучувати котика. І мене (по можливості).
Долучаюсь до збору ➕➕ від @YourFutureUA на старлінки, генератори і зарядні станції ⚡ Наша ціль – забезпечити резервним живленням і зв’язком бойові бригади, ППО і Сумський стабпункт. Загальна 🎯 2 млн Моя🫙- 20 000 🔗 send.monobank.ua/jar/8QgEoSP…
11
1
42
814
Друзі, сталось жахливе. Хлопчик помер в лікарні, нажаль організм не справився. Він боровся майже три тижні. Спочивай, Артемко. Жахливо шкода, росія має вмерти.
Субліміровала я отриманий досвід, і от що можу сказати сама собі. Ти можеш бути піздєц-рексом, працювати в пизді дрозда, крутити турнікети як лускати семечки на дорослих. Але коли ти почуєш що поранений який кричить дитячим голосом мама, колінка різко трусяться і ловиш трошки розгубленості. Важка по стану дитина це ще важчі психологічно прийняття швидких рішень, треба швидко роздуплитись і залучити людей до роботи, швидко вигадати машину і відправити в лікарню. Ми то злагоджено і добре відпрацювали, краще ніж бойові рекси поруч. Але да, нішевий досвід. Але було б краще, якби родина була в укритті. Та й таке. Малюк в нормі, ручки ніжки зберегли, буде з ним все чудово. Рада що ми все вірно зробили.
31
70
1
880
23,946
Може хто шарить чи є подібне печиво в Україні? Як на фото, не хрустке. Мені колись клієнт зі Штатів надіслав і це було найсмачніше печиво евер в моєму житті. Я розтягував як міг це задоволення. Кинув собі в вішліст на наступний дн, канєшно, але 50 басків за пачку печива хіба шо мій шеф може собі дозволити 😁
42
1
153
23,450
Дядьки-сержанти, зі святом! Без вас було б фантастично єбано, або як казав мій колишній командир батареї:
2
65
907
Ми з @usilitlupashevo в часи сожитєльства
Дружина: ти такий красивий Побратими: що за тігр етот лєв, я сліпну від такої краси, скромніше, моя гетеросексуальність під питанням!
4
47
1,607
Історія про скляний хуй наживо: Відправили тіпів на розмінування. Тим, що здетонило - не влучили, а три недетона поклали прям поряд з тим, що треба було розмінувати. Ну шоб добряче прям йобнуло, а не оцей ваш дитсадок. Історія вигадана, звісно ж.
12
396
Сюди донатять тільки люди з великими членами і залізними матками. Ігнор збору — завтра вам на роботі заборонять срати.
Долучаюсь до збору ➕➕ від @YourFutureUA на старлінки, генератори і зарядні станції ⚡ Наша ціль – забезпечити резервним живленням і зв’язком бойові бригади, ППО і Сумський стабпункт. Загальна 🎯 2 млн Моя🫙- 20 000 🔗 send.monobank.ua/jar/8QgEoSP…
1
2
11
412
Щоденна згадка про дім.
1
3
202
Два топ донати - один за кількістю, інший за змістом)) Шеф залетів з двох ніг і отримав ексклюзивний контент у вигляді палаючого Тора, а над відповіддю цій язві я думаю досі 😁
Долучаюсь до збору ➕➕ від @YourFutureUA на старлінки, генератори і зарядні станції ⚡ Наша ціль – забезпечити резервним живленням і зв’язком бойові бригади, ППО і Сумський стабпункт. Загальна 🎯 2 млн Моя🫙- 20 000 🔗 send.monobank.ua/jar/8QgEoSP…
23
550
Ну ахуєть тепер, тіки провалився в сон - пожежа в будинку, евакуація і ціле казіно зі служб надворі.
1
37
1,718
Розчарування дня: дізнався, що боєць з прізвищем Виживший не назвав свій екіпаж «Помилка» 🫠
2
92
1,781
Холодає. Пора завести собі людину на зиму.
30
7
422
16,311
- хлопці, а хто замінить Журавля? - Журавля замінить Синиця - в руці? - в сраці, шутнік, блдь
20
334
Якщо збір не буде закриватись, то мені доведеться сипать тут хуйовими каламбурами та тупими жартами, не доводьте, будь ласка
Настрій для тупого гумору, тож не соромтесь соромитись, я почну) Щоб не плакать, я не плакав (с)
7
268
Колись давно у людей передпенсійного віку, як я, була розвага: знайти в ще далекому від блокування вконтакте свої перші листування з дівчатами і крінжувати з них. Так от, перші листування в лінкедині не менш крінжові. Хоча в той момент я певно відчував себе прям інтелектуалом 💅
7
377