Saida (@SNurpeis) header
Saida (@SNurpeis) profile picture

@betgirl.bsky.social Being perfect takes courage. Крым - это Украина Если вы не понимаете сарказма, лучше не надо читать меня, чтобы не обижаться.

Kazakhstan
Joined June 2013
Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)Photo by Saida (@SNurpeis)
Начну с того, откуда взялась моя грыжа (их несколько вообще-то, но это детали). У меня ДЦП. И вот в 28 лет я неожиданно для себя стала заниматься спортом, а именно лёгкой атлетикой, а именно спринтерским бегом. Через два года я выиграла бронзу азиатско-тихоокеанских игр.
153
117
9
1,353
Доброго ранку, Україно! Як ви, друзі?
7
5
70
389
У мене знову новинка - підвіска БАНТ. Давно заглядалась на нього і, нарешті, наважилась. Плела не на станку, а у техніці ручного ткацтва. Хороша техніка, але ж дуууже повільна. Як вам?
31
35
1
205
1,898
🎼 Элегантность, которая обжигает, ярость, воплощённая в музыку, и голос, от которого останавливается сердце. Смертельно талантлива. Божественно красива. Ария «Королева ночи» из «Волшебной флейты» Моцарта 👏
17
27
11
271
35,955
"Нора Сергеевна, мать писателя Довлатова, была колкой, едкой и ревнивой матерью - единственный сын как-никак! Проснувшись рано утром, она подходила к двери спальни, где Сергей спал с очередной барышней, стучала в дверь и спрашивала: - Серёженька, вы с бл@дью будете чай или кофе?"
20
34
3
380
18,177
Кто знает, что делать?
6
3
6
562
Ви повинні послухати цей щедевр
14
210
9
1,010
34,310
А-ха-ха! Точно подмечено.
3
32
110
3,785
On the evening of 6 June 2013, 77-year-old Jim Walpole was walking back toward Toronto’s King Edward Hotel with his wife, Marilyn, when his foot caught near the curb. He fell toward scaffolding beside the hotel and struck his neck against a sharp piece of metal. Within seconds Marilyn was calling for help. Walpole, visiting from Defiance, Ohio, near the end of a cross-Canada trip, remained conscious on the pavement. Two men arrived almost at once. One of them was John Malkovich, though neither Jim nor Marilyn recognized him. Malkovich did not introduce himself. He knelt beside Walpole, applied pressure to the wound, and worked to keep him steady until paramedics arrived. Hotel doorman Chris Mathias later recalled that Malkovich had been having a cigarette and witnessed the fall. “He placed his hand and started applying pressure to the man’s neck.” Restaurateur Ben Quinn joined them. The two strangers stayed close while Marilyn stood nearby, shaken by how quickly an ordinary walk after dinner had become an emergency. Jim later said, “But two gentleman, I don’t know where they came from, came to my aid. They knew exactly what to do.” Malkovich, then 59 and in Toronto for a stage performance, kept pressure on the injury and reassured him that help was coming. When Walpole finally asked his name, the answer was simple: “My name is John and you are going to be all right.” Paramedics took Walpole to St. Michael’s Hospital. The cut required ten stitches; he had also broken his left ring finger. A doctor later told him that if the wound had been roughly another eighth of an inch over, it could have reached a major artery. By the time the realization came that “John” was John Malkovich, the actor had already left the scene. Jim had not recognized him in the moment and knew him mainly from one film role. There had been no celebrity moment. Marilyn later said she had initially thought he might be a doctor because of how controlled he seemed while everyone else was frightened. Malkovich contacted the couple’s tour leader afterward to ask how Jim was recovering and sent him a personal letter. Walpole returned home knowing the man who had knelt beside him was famous. What he remembered first, though, was the pressure on the wound, the people who refused to leave him alone, and the two strangers who appeared at the exact moment he needed them. For those minutes, John Malkovich was simply John.
106
702
9
7,666
248,316
Носят ли лапти с носками или на босу ногу – это моветон?
8
15
466
9,476
Saida retweeted
...появилось свежее видео керченского моста...
20
91
2
1,199
44,581
Янголи передают привет и поклон Гуле за постоянную помощь и поддержку! Будьте как Гуля! Эти донаты идут на продукты и медикаменты, предметы гигиены и турникеты. Если вы не хотите/не можете донатить на оружие, но желаете помочь Украине - вот замечательная возможность! 👇👇👇
Қайырлы таң Украин елі! Қалайсыңдар достарым? Консервы и медикаменты прибыли к воинам ЗСУ благодаря БФ Янголи Спасіння України. Это фото пришло из-под Лимана. Это - ваши донаты! Ваша поддержка очень важна! Присоединяйтесь! paypal: [email protected] 5168 7451 2307 6736
1
2
2
105
Він приїхав туди, де падали російські ракети, щоб нагодувати українців. І залишився. Іспанець Хосе Андрес мав усе: зіркові ресторани, успішну кар'єру в Америці, світову славу. Але 24 лютого 2022 року він не став дивитися на трагедію здалеку - вилетів із Маямі до Європи і вже приблизно за добу був біля українського кордону, де тисячі виснажених жінок із дітьми рятувалися від війни. Там його World Central Kitchen почала безкоштовно годувати людей. А потім Хосе вирушив в Україну. Його команда готувала їжу в Харкові, Києві, Львові, Херсоні, Запоріжжі та десятках інших міст - для тих, хто втратив домівку, для літніх людей, які залишилися самі. У квітні 2022-го російська ракета вдарила по ресторану в Харкові, де його команда готувала обіди для українців. Четверо працівників тоді отримали поранення. А люди просто варили їжу. Не тримали зброї. Не воювали. Команда не зупинилася. Вціліле обладнання перенесли в інше місце - і продовжили годувати. Минали місяці, потім роки. Понад 303 мільйони порцій їжі надала World Central Kitchen людям в Україні. За кожною - чиясь доля. Дитина, яка нарешті поїла. Старенька, якій принесли гарячий обід. Родина, що втратила все, але не залишилася сам на сам зі своєю бідою. Ця допомога триває досі. Наприкінці жовтня 2026 року команда Хосе зустрічала людей, евакуйованих з Олешок, - після місяців нестачі їжі та води їх зустрічали гарячими обідами. А в серпні 2026-го Президент нагородив Хосе відзнакою "Національна легенда України". Він не народився в Україні. Не зобов'язаний був приїжджати, ризикувати, витрачати роки свого життя на допомогу чужій країні. Але зробив це. І продовжує робити. Іспанець за походженням, американець за місцем життя - а для багатьох українців давно став своїм. Іноді, щоб врятувати людину, не потрібно бути солдатом. Достатньо не пройти повз, коли вона голодна.
13
121
2
365
3,103
В центре Москвы торжественно открыли мемориальную доску людоеду и кровавому мяснику Феликсу Дзержинскому. А потом они удивляются, почему их никто не любит?….
14
23
192
4,998
Қайырлы таң Украин елі! Қалайсыңдар достарым? Консервы и медикаменты прибыли к воинам ЗСУ благодаря БФ Янголи Спасіння України. Это фото пришло из-под Лимана. Это - ваши донаты! Ваша поддержка очень важна! Присоединяйтесь! paypal: [email protected] 5168 7451 2307 6736
9
7
1
38
369
Він важив 125 кілограмів. З полону повернувся - 72. І перше, що зробив, - відсторонився від дружини. Бо боявся, що після чотирьох років російської неволі може бути носієм хвороби й випадково заразити її. Понад чотири роки Вікторія Савченко чекала на чоловіка. Вона пам'ятала його сильним, кремезним морським піхотинцем. А коли нарешті побачила після російського полону, у неї підкосилися ноги. 38-річний Руслан Савченко з Кременчука повернувся додому страшенно виснаженим. За роки неволі він втратив понад 50 кілограмів. Останні півтора року його тримали в одиночній камері, майже не годували. Але за цією історією стоїть ще одна неймовірна доля. Руслан потрапив у полон разом із рідним молодшим братом Данилом Білим. Обидва служили в морській піхоті, обидва захищали Маріуполь. Руслан уперше пішов воювати добровольцем ще у 2014 році. А у 2020-му знову повернувся до війська. Однією з причин був молодший брат. Руслан не хотів залишати його самого. У російському полоні брати опинилися в Оленівці. За день до страшного теракту їх вивезли звідти різними автобусами. Це врятувало їм життя. Але відтоді брати втратили зв'язок і не знали, чи побачаться коли-небудь знову. Першим із неволі повернувся Данило. І щойно опинився на українській землі, його найбільше цікавило одне: чи живий Руслан? На відповідь, якої так чекала вся родина, знадобився ще майже рік. Вікторія згадує, що перед звільненням чоловік почав особливо часто їй снитися. А потім надійшло довгоочікуване повідомлення від Координаційного штабу. Руслан повертався! Жінка та Данило плакали, обіймалися й не могли повірити, що це нарешті сталося. А коли Руслан отримав можливість зателефонувати рідним, одним із перших його дзвінків був дзвінок батькам Вікторії. Він подякував їм за те, що виховали таку сильну жінку, яка дочекалася його. Тепер поруч дружина, рідні та молодший брат, з яким вони разом пройшли Маріуполь і полон. І є ще одна людина, для якої це повернення означає цілий світ. Їхня мама. Вона дочекалася обох синів. Живими. Скільки українських матерів сьогодні віддали б усе на світі, щоб одного дня обійняти своїх дітей так само…
41
336
4
2,081
66,300
Буквально сейчас видела девушку, которая явно красится вот так. Девушки, милые, это очень жутко выглядит, честно.
Depois de assistir a isso, fica difícil olhar pra qualquer rosto na rua sem desconfiar de que existe uma camada inteira de escultura escondida ali. O nível de habilidade pra construir novos traços do nada é surreal...
6
1
25
710
Чему они так удивляются? Камням с неба?
А что случилось? Ну реально. Когда "Крымнаш", то рано или поздно обломки начнут разрушать ваши дома, россияне. Тут не сложно понять, это вам не мартингал Хигмана какой-то!
1
2
23
452
Муми-тролль в офиге
Викладачку Харківського Універа,зрадницю Більченко затримали у рабсії😄😄😄
2
15
272
Saida retweeted
Семейные ценности
13
32
6
368
20,670
Російська тварина... росія це не сам хуйло, це вони всі ...
283
342
45
2,303
116,497