Татьяна Николаевна (@TMandrikova) header
Татьяна Николаевна (@TMandrikova) profile picture
Joined July 2022
Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)Photo by Татьяна Николаевна (@TMandrikova)
"Більшість не помиляється"... Здається, колись такі самі 73 єдину безгрішну людину розіп'яли...
11
15
1
89
22,241
Татьяна Николаевна retweeted
Вічна пам'ять
7
81
1
326
2,027
Добранiч 🌙
1
5
107
Отець Агапій Гончаренко, православний священник, перший український правий дисидент та один із перших українських політичних біженців до США. Людина, яку називають батьком української еміграції.
1
2
13
232
У своїх поглядах він поєднував християнську віру, українську національну свідомість і непримиренність до імперського поневолення. Він виступав проти російського самодержавства та відстоював право українців на національне й політичне визволення.
1
4
30
Гончаренко належав до першої хвилі української політичної еміграції до США. Там він продовжив боротьбу за українське слово, культуру та національну справу, ставши однією з ранніх постатей українського організованого життя в Америці.
1
25
«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути. Нації, де переважають "нейтральні" - неминуче засуджені на смерть, рабство». В'ячеслав Липинський
4
83
Калуш, Івано-Франківщина На фото - один із промислових об’єктів, пов’язаних з історією калійної промисловості Калуша. Саме розвиток видобутку та переробки калійних солей у XIX–XX століттях поступово перетворив місто на один із важливих промислових центрів Прикарпаття.
1
2
51
Сьогодні такі споруди - не просто залишки минулого, а свідки промислової історії краю.
2
16
«Пісня кобзаря» - проникливе полотно видатного українського художника Івана Їжакевича «Пісня кобзаря», створене у 1950 році. На тлі вечірнього степу старий кобзар із довгою бородою натхненно грає на бандурі.
2
3
26
360
Поруч, просто на траві, задрімав маленький хлопчик-поводир - виснажений дорогою, але огорнутий тихою мелодією. Польові квіти на передньому плані та рожево-сутінкове небо додають сцені особливої атмосфери - водночас спокійної та сповненої прихованої драматичності.
1
4
32
Кобзар тут - не просто музикант. Він постає носієм живої української пам’яті, пісні й традиції, що передається від старших до молодших.
1
14
«Церква Святого Іллі в с. Суботові», Черкащина, 1900-ті роки Сергій Васильківський Храм, збудований у 1653 році, є родовою церквою-усипальницею гетьмана Богдана Хмельницького та однією з найвідоміших пам’яток козацької доби.
1
4
18
290
Васильківський зображує святиню серед характерного українського краєвиду, приділяючи особливу увагу світлу, повітрю та простору. Церква постає не просто архітектурною пам’яткою, а мовчазним свідком козацької історії
4
22
«Балада роду та мого народу» - дипломна робота української художниці Каріни Волошко, створена у 2012 році. У самій назві твору закладено особистий і водночас національний вимір: історія власного роду переплітається з пам’яттю та долею цілого народу.
1
21
282
Це своєрідне художнє осмислення спадкоємності поколінь, родової пам’яті та зв’язку людини зі своєю землею й культурою.
3
18
«Відьма та русалки» - робота сучасного українського художника tell_to_anatol. У творі оживає загадковий світ української міфології та народних вірувань, де образ відьми й русалок поєднується з містичною атмосферою української природи...
1
5
127
Мукачівські гусаки - те, що треба! 😉 Гусак- фотограф Гусак - мандрівник Гусак - пивовар Гусак з ноутбуком
10
234
Життя в багнистому пралісі повне невидимих небезпек. Зелений килим, що вкриває землю, може вкривати і бездонну трясовину. За деревами і на деревах повно хижого звіра, готового скочити на людину.
1
10
216
Без добре організованої державної системи виказу, без систематичного протегування і нагород зрадників москвини не могли б загарбати сильніші за них народи; а головне - не могли б їх вдержати в своїх пазурах.
1
2
18
Україну москвини підбили і тримають не зброєю, а лише підступом, українськими зрадниками і яничарами. Павло Штепа, історик та публіцист. «Українець і москвин: дві протилежності», 1959 рік
2
17